ЗМІ про Відділ відновної урології та новітніх технологій « Українська Правда – “Життя”»

 

 

 

Як у Інституті урології оперують з мінімальною шкодою для пацієнтів. Фоторепортаж

Ще один тип операцій, які часто проводяться у столичному Інституті урології – видалення пухлин сечостатевої системи.

Йдеться не тільки про злоякісні утворення“, – пояснює доктор медичних наук та керівник відділення відновної урології та новітніх технологій В’ячеслав Миколайович Григоренко.

Лапароскопічно видаляють пухлини нирки, із доброякісних – кісти, оперують уроджені вади розвитку нирково-сечовивідного сегменту. Також нерідко діагностують доброякісну гіперплазію простати, яка переважно трапляється у чоловіків, старших 60 років.

На операцію під керівництвом Григоренка ми потрапляємо вже тоді, коли вона триває дві години.

Цього разу команда лікарів проводить радикальну простатектомію. У пацієнта – рак передміхурової залози.

У відділенні відновної урології та новітніх технологій допомогу отримують більше тисячі пацієнтів за рік. Із них понад половина отримує малоінвазивні втручання – ендоскопічні та лапароскопічні операції.

Усі операції планують, до кожного пацієнта в нас індивідуальний підхід. У своїй практиці лікар дотримується клінічних протоколів, а тривалість операцій зазвичай залежить від досвідченості лікаря і патології пацієнта, – пояснює В’ячеслав Григоренко.

Ми стараємося притримуватися головної заповіді лікаря: “Не нашкодь”.

Обладнання операційної, в якій видаляють злоякісну пухлину передміхурової залози, за приблизними підрахунками коштує 80 тисяч доларів.

Під час подібних операцій через шкіру встановлюються спеціальні інструменти, троакари, через які проводяться інші інструменти для поетапного проведення хірургічного втручання.

Для нас це рутина“, – з легкістю додає В’ячеслав Григоренко.

Лікар пояснює, що лапароскопічна операція виконується за допомогою спеціальної відеокамери, приєднаної до оптичного інструменту, що має різний кут нахилу – 12°, 30°, 70°. Це дозволяє лікарям правильно орієнтуватися у просторі тіла, де відбувається операція.

Камера відтворює зображення, збільшене у 20 разів. Вона дозволяє лікареві оцінити масштаб хірургічного втручання навіть краще, ніж під час відкритої зовнішньої операції.

Ми споглядаємо цей процес так, ніби дивимося телевізор. Нам не страшно бачити всі ці тканини тіла людини, які можуть бути червоного кольору, органи і системи, які під нашим візуальним контролем. Тому і пропадає цей страх і стриманість“, – пояснює В’ячеслав Григоренко.

Говорячи про це він працює над видаленням лімфатичних вузлів, які можуть бути задіяні в онкопроцесі й дати рецидив.

У такому обмеженому просторі “перевертається голова”, коли ти починаєш маніпулювати оптикою. Спочатку це не у всіх виходить, тому що монітор відображає двовимірний простір, не 3D. Дуже важко пристосуватися до відстаней у цьому обмеженому просторі, а також відстані до інструмента, тканини, напрямку руху інструменту. Ми це отримуємо з досвіду“, – пояснює лікар.

Після видалення, пухлину вкладають у спеціальний силіконовий контейнер і витягують в отвір. Далі – формують анастомоз, з’єднання між сечовим міхуром та уретрою.

ВІК НЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ

Подібні операції в Інституті урології проводять із 2011 року. Близько 400 операцій із тисячі – лапароскопічно.

Дедалі меншій кількості пацієнтів ми пропонуємо відкриті втручання, тому що вони більш травматичні і вимагають більше часу для реабілітації.

До нас приходять люди для того, щоб отримати ефект від лапароскопічних методик.

Бюджет такий, що його вистачає на світло, газ, опалення, зарплату медичним працівникам. Ліків, які ми бюджетним коштом маємо в арсеналі, зазвичай вистачає лише для надання швидкої допомоги, наприклад, екстрені виклики, втрата свідомості, больовий шок.

Це не секрет, що пацієнти по всій Україні несуть тягар витрат тої чи іншої операції“, – розповідає Григоренко.

Усі методи лікування – протокольні. Клінічні протоколи визначають порядок дій, якого дотримується лікар, вони й убезпечують його від небажаних ускладнень.

Так само, як і колега, Сергій Возіанов, В’ячеслав Григоренко запевняє, що принципових вікових обмежень для проведення таких операцій немає.

Коли був на стажуванні у США, ми оперували дідуся 90 років. Я запитав, навіщо це, а мені відповіли, що він теж хоче жити.

Кожна людина хоче якісно прожити своє життя, і я цілком із цим згоден. Тож вік не є протипоказанням для оперативного втручання, – констатує Григоренко.

Є паспортний і біологічний вік, інколи він не збігається. Є старші чоловіки чи жінки, котрі мають хороший біологічний вік, слідкують за собою, хочуть жити.

Зараз усе стало на такі рейки, коли ми можемо підвести пацієнта до оперативного втручання і дати йому все, щоб він міг далі продовжувати своє життя“.

В цілому, після 70 років не роблять операції з видалення злоякісних пухлин при раку простати.

Але у практиці В’ячеслава Миколайовича був випадок, коли три роки тому до Інституту звернувся пацієнт 80 років. Його фізичний стан зовсім не відповідав віковим показникам – він мав спортивну будову тіла, постійно займався фізкультурою, правильно харчувався і дуже хотів продовжити своє життя.

Наявність пухлини, звісно, заважала йому хай навіть суто психологічно.

Хоча у нас зазвичай не проводять операцій для людей такого віку, ми йому надали допомогу.

Пацієнт до цього часу вдячний за лікування. Тобто після 80 років чоловік уже живе 4 рік і досі відчуває на собі переваги лапароскопічної методики“, – розповідає Григоренко.

Після операції лікарі ведуть моніторинг стану здоров’я своїх пацієнтів. Останнім також призначають контрольні огляди.

Наприклад, хворі з раком сечового міхура повинні приходити після операції через 2-3 місяці. Деяким із них необхідно залучати додаткові методики лікування для контролю захворювання.

Більше того, є пацієнти Інституту, яких лікарі моніторять дистанційно – це іноземці, що мали операцію у закладі.

У нас є пацієнт з Африки, який постійно на зв’язку і повідомляє нам про результати своїх обстежень. У нього були фінансові можливості зробити операцію тільки в Україні, він звернувся до нашого центру, – пояснює Григоренко.

У нас розвинений медичний туризм, і люди зі Сполучених Штатів, Канади приїжджають, аби лікувати в Україні зуби, наприклад.

Нещодавно ми робили операцію на передміхуровій залозі пацієнту з Канади.

Також звертаються також із Азербайджану, Вірменії, Росії. Із Білорусі – ні, у них дуже добре налагоджена система охорони здоров’я“.

Людям, яких турбують урологічні проблеми, В’ячеслав Григоренко радить звертатися до консультативної поліклініки, яка працює в Інституті, звідти пацієнта за потреби скерують на стаціонарне лікування.

Люди до нас звертаються після того, як ознайомляться з інформацією в інтернеті. Вони дізнаються, яка у нас є апаратура, обладнання та які ми проводимо операції.

“Сарафанне радіо” теж дуже добре працює, коли хворий пролікувався у нашому закладі, йому сподобалося – він обов’язково розповість цю інформацію, рекомендує нас знайомим. Так ми і працюємо“, – усміхається В’ячеслав Миколайович.

Його операція із видалення злоякісної пухлини передміхурової залози тривала майже 3 години.

Наталія Вуйтік, УП

Дмитро Ларін, УП, фото

https://www.pravda.com.ua/

http://life.pravda.com.ua/health/2018/02/26/229206/

 

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *